В руках умілого спеціаліста, веб-скріпінг стає потужним інструментом, що дозволяє видобувати великі масиви корисної інформації для використання в різних цілях – від проведення маркетингових досліджень до швидкого наповнення сайту релевантним контентом. Але незважаючи на корисність та ефективність, частина фахівців відмовляються від використання скреперів та парсерів через сумніви у законності цього інструменту. Чи можна ширяти сайти без дозволу? Що можна парсити?
Сам по собі скріпінг не є чимось протизаконним. Тим не менш, існують певні юридичні, моральні та етичні обмеження, які утримують компанії від використання скриптів та програм, які отримують інформацію зі сторінок конкурентів. Так, парсинг виявляється незаконним у разі:
- Якщо копіювання заборонено умовами використання ресурсу і прописано в угоді користувача;
- Коли контент захищений авторським правом та повне копіювання може призвести до подання позову про його порушення;
- Вилучення бази даних без усної, письмової чи задокументованої згоди її власника;
- Відтворення товарних знаків компанії, що тягне за собою судові позови про порушення прав на їх використання або видачу;
- Збір інформації про фізичних осіб, що розглядається як «особисті дані» (ПІБ, місто проживання, контакти тощо).
Крім того, скріпінг для завдання шкоди комп’ютеру (в т.ч. пошкодження, часткового або повного видалення інформації), а також отримання віддаленого доступу до даних користувача є злочином і тягне за собою кримінальну відповідальність.
При цьому варто зазначити, що правомірність використання парсерів залежить від особливостей, нюансів та тонкощів законодавства тієї чи іншої країни. Важливо пам’ятати, що збирання загальнодоступної інформації з відкритих джерел не суперечить жодному закону про захист цифрової власності. Адже якби це було незаконно, компанія Google не змогла б існувати та розвиватися, т.к. роботи пошукової системи збирають дані з усіх існуючих сайтів.
Безпечний парсинг:
- Може здійснюватись з будь-якого браузера;
- Не повинен створювати навантаження на сервер;
- Витягує інформацію, видиму звичайним користувачам.
Іншими словами, поки веб-скрепери не отримують «несанкціонований» доступ до «закритої» інформації, вони не порушують вимог чинного законодавства і не підпадають під закон «Про комп’ютерне шахрайство та зловживання» (CFAA).
Але є кілька моментів, т.к. той самий Facebook забороняє копіювання будь-яких даних без узгодження з головним офісом. У такому разі парсинг є незаконним і може стати причиною судового позову з боку соціальної мережі. В іншому ж вилучення загальнодоступної інформації з відкритих джерел цілком легальне.
